Симптоми та лікування Гіперпаратиреозу

Гіперпаратиреоз – це ендокринне захворювання, яке характеризується підвищеним виробленням паращитовидних залоз паратгормону. Крім цього, на фоні захворювання спостерігається порушення фосфорно-кальцієвого обміну. Надмірний вміст кальцію в крові провокується появою змін кісткової тканини, оскільки відбувається активація роботи остеокластів, тобто клітин, які відповідають за ураження кісткової тканини. Через порушення кальцієвого обміну та надмірного виділення фосфору починає розвиватися гіперфосфатурія – патологічний стан нирок, разом із різким зниженням рівня фосфатів у крові. Якщо вірити статистиці, то можна сказати, що таке захворювання як гіперпаратиреоз більш схильні до осіб жіночої статі, а також захворювання вибирає людей старше п'ятдесяти. Сприятливим фактором до розвитку гіперпаратиреозу є іонізуюче випромінювання. До причин появи гіперпаратиреозу відносять пухлинні або гіперпластичні процеси у паращитовидній залозі.

Симптоми захворювання на гіперпаратиреоз

• Качина хода
• Хронічна втома
• Швидка стомлюваність
• млявість
• Нестерпна спрага
• Часте сечовипускання
• Надмірний вміст кальцію в крові
• Біль і слабкість у м'язах
• Біль у стопах, що перешкоджає ходьбі
• Випадання зубів
• Нудота, блювання
• Запори
• Різке підвищення температури тіла до 40 градусів
• Непритомність
• Зниження маси тіла
• Каміння або пісок у нирках

Гіперпаратиреоз у дітей може з'явитися як вторинне захворювання на тлі гіпокальціємії у дітей, тобто стану, що супроводжується зниженим вмістом кальцію в крові.Гіпокальціємія, своєю чергою, може бути спровокована рахітом, хронічними хворобами нирок, синдромом мальабсорбції.

Лікарі відзначають, що гіперпаратиреоз може виявлятися різноманітними симптомами, включаючи втому, слабкість, біль у кістках та часті сечовипускання. Ці прояви часто пов'язують із підвищеним рівнем кальцію в крові, що може призводити до серйозних ускладнень, таких як остеопороз та нирковокам'яна хвороба. Важливо, щоб пацієнти не ігнорували ці симптоми та своєчасно зверталися за медичною допомогою. Лікування гіперпаратиреозу залежить від його причини і може включати як медикаментозну терапію, так і хірургічне втручання. Лікарям важливо проводити комплексне обстеження, щоб визначити оптимальний підхід до кожного пацієнта з огляду на його індивідуальні особливості та стан здоров'я. Регулярне спостереження та контроль рівня кальцію в крові також відіграють ключову роль в управлінні захворюванням.

Діагностика

• Огляд. Лікар звертає увагу на ходу, зуби, деформування кісток, корінцеві розлади.
• Лабораторні дослідження полягають у визначенні рівня кальцію, фосфору, активності лужної фосфатази, gnu у крові. Крім цього проводиться аналіз сечі, який дозволяє визначити гіперкальціурію та нормокальціурію, гіперфосфатурію, рівень остеокальцину, піридиноліна та інші показники.
• Інструментальна діагностика полягає у проведенні рентгенографічного дослідження скелета.
• Передопераційна топічна діагностика включає ультразвукове дослідження, комп'ютерну томографію, магнітно-резонансну томографію, сцинтиграфію, пункцію ощж, селективну ангіографію, лімфографію.

Рання діагностика дозволяє своєчасно розпочати лікування.

Гіперпаратиреоз викликає безліч обговорень серед пацієнтів та фахівців. Люди часто відзначають, що симптоми цього захворювання можуть бути дуже різноманітними: від втоми та слабкості до болів у кістках та каменів у нирках. Багато хто діляться своїми переживаннями про те, як складно діагностувати цей стан, тому що його прояви можуть бути схожі на інші захворювання. Лікування гіперпаратиреозу зазвичай включає хірургічне втручання, спрямоване на видалення гіперактивної паращитовидної залози. Однак деякі пацієнти віддають перевагу спостереженню та медикаментозному лікуванню, особливо якщо симптоми незначні. Важливо, щоб пацієнти були поінформовані про можливі наслідки та методи управління захворюванням, оскільки це допомагає їм приймати усвідомленіші рішення про своє здоров'я.

Лікування гіперпаратиреозу

Лікування гіперпаратиреозу може бути лише хірургічним, що має на увазі видалення паращитовидних залоз. Своєчасне лікування первинного гіперпаратиреозу має сприятливий прогноз.

Лікування вторинного гіперпаратиреозу крім хірургічного лікування потребує симптоматичну терапію. Для зниження рівня кальцію в крові рекомендується рясне питво, а також введення препаратів калію та інфузійних розчинів. У разі потреби лікар призначає гормони та променеву терапію.

Питання-відповідь

Як проявляється гіперпаратиреоз?

Як вилікувати гіперпаратиреоз?

Найбільш ефективним методом лікування первинного гіперпаратиреозу є операція з видалення паращитовидних залоз. Після операції віддалені прищитоподібні залози вирушають на патогістологічне дослідження. Якщо в них виявляється рак, пацієнту призначається додаткове лікування, зокрема, радіотерапія.

Які симптоми при підвищеному паратгормон?

Болі в суглобах і колінах, ламкість кісток, безпричинні слабкість і стомлюваність, втрата апетиту, дискомфорт у животі – біль, нудота, аж до блювання, стійке підвищення артеріального тиску.

Як визначити гіперпаратиреоз?

Крихкі кістки, що легко ламаються (остеопороз), Камені в нирках, Сильну спрагу і сечовиділення, що почастішало, Біль у животі, Швидка втома або слабкість, М'язову слабкість, Депресію або забудькуватість, Болі в кістках і суглобах, Ще

Поради

РАДА №1

Зверніть увагу на симптоми. Гіперпаратиреоз може виявлятися такими ознаками, як втома, слабкість, часті сечовипускання, біль у кістках та каміння у нирках. Якщо ви помітили ці симптоми, обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.

РАДА №2

Регулярно проходьте медичні обстеження. Особливо важливо стежити за рівнем кальцію та паратгормону в крові, особливо якщо у вас є схильність до захворювань щитовидної залози або сімейна історія гіперпаратиреозу.

РАДА №3

Обговоріть із лікарем можливі варіанти лікування. Залежно від тяжкості стану лікування може включати як медикаментозну терапію, так і хірургічне втручання. Не соромтеся ставити запитання та уточнювати всі деталі.

РАДА №4

Слідкуйте за своїм способом життя. Правильне харчування, багате на кальцій і вітамін D, а також регулярні фізичні вправи можуть допомогти підтримувати здоров'я кісток і знизити ризик ускладнень, пов'язаних з гіперпаратиреозом.

Гіперпаратиреоз – це стан, при якому паратиреоїдні залози виділяють дуже багато паратгормону, що призводить до порушення обміну кальцію в організмі.

Захворювання також відоме як

На англійській дана патологія називається hyperparathyroidism.

Причини

Паращитовидні залози – це чотири залози внутрішньої секреції, невеликого розміру, розташовані за щитовидною залозою. Вони виробляють паратгормон, який допомагає підтримувати належний баланс кальцію в кровотоку та тканинах. Працюють за принципом зворотного зв'язку та в залежності від зміни концентрації кальцію в крові збільшують або знижують вироблення паратгормону.

Існує три типи гіперпаратиреозу.

• Первинний. Пов'язаний з ураженням паращитовидної залози внаслідок:
  • аденоми паращитовидної залози;
  • гіперплазії залоз;
  • карциноми – злоякісної пухлини паращитовидних залоз.

  Хто в групі ризику

  • Жінки постменопаузального віку.
  • Літні люди.
  • Люди з тривалим та значним дефіцитом вітаміну D.
  • Пацієнти після променевої терапії, під час якої опромінювалася область шиї.
  • Люди з рідкісним спадковим захворюванням – множинною ендокринною неоплазією типу 1.
  • Пацієнти, які отримували терапію літієм для лікування біполярного розладу або тривалий час приймають сечогінні препарати.

  Як часто зустрічається

  Гіперпаратиреоз на третьому місці по зустрічальності серед хвороб ендокринних залоз після цукрового діабету та патологій щитовидної залози. Первинний гіперпаратиреоз зустрічається приблизно в 1% населення. Жінки хворіють у 3 рази частіше, ніж чоловіки.

  Симптоми

  Гіперпаратиреоз часто діагностується перед тим, як з'являються симптоми захворювання.

  Коли симптоми дійсно виникають, вони є результатом дисфункції в інших органах або тканинах через високий рівень кальцію, що циркулює в крові та сечі, або занадто низький вміст кальцію в кістках.

  • Крихкі кістки, які легко ламаються (остеопороз).
  • Деформація кісток чи порушення ходи.
  • Камені у нирках.
  • Підвищення артеріального тиску.
  • Надмірне сечовипускання.
  • Біль у животі.
  • Підвищена стомлюваність.
  • Депресія чи проблеми з пам'яттю.
  • Біль у кістках та суглобах.
  • Судоми.
  • Загальне нездужання.
  • Нудота, блювання чи втрата апетиту.
  • Запор.

  Діагностика захворювання

  Опитування та огляд

  Під час опитування лікар з'ясовує скарги пацієнта, наявність захворювань нирок, за підозри на дефіцит вітаміну D розпитує про раціон, дізнається, чи пацієнт приймає вітаміни.

  При значному підвищенні кальцію у крові може спостерігатися емоційна нестійкість, сплутаність свідомості, психотичні реакції.

  При огляді пацієнтів із гіперпаратиреозом нерідко можна відзначити атрофію м'язів, формування «качиної ходи». Лікар повинен звертати увагу на деформацію скелета, наявність кісткових розростань в області лицьової частини черепа, великих суглобів, трубчастих кісток. При тяжкому пошкодженні нирок та розвитку ниркової недостатності може спостерігатися блідість шкірних покривів із сірим відтінком.

  Лабораторне обстеження

  Аналіз крові на кальцій загальний, іонізований та паратгормон. При первинному гіперпаратиреозі ці показники повинні бути вищими за норму. У ряді випадків може спостерігатися нормальний рівень кальцію при підвищеному рівні паратгормону.

  Аналіз крові на фосфор і загальну лужну фосфатазу. Відзначатиметься зниження рівня фосфору та підвищення активності лужної фосфатази.

  Аналіз крові на 25 ВІН вітамін D.

  В аналізі сечі виявлятиметься підвищений чи нормальний рівень кальцію, підвищення рівня фосфатів, підвищення рівня цАМФ.

  Аналіз крові на визначення рівня остеокальцину – маркера остеосинтезу, цей показник підвищений при гіперпаратиреозі.

  Біохімічний аналіз крові з визначенням рівня сечовини, креатиніну, загального білка з метою оцінки функції нирок.

  Функціональна, променева та інструментальна діагностика

  • Ультразвукове дослідження паращитовидних залоз. При гіперпаратиреозі відзначатиметься їх рівномірне збільшення або локальне збільшення, яке необхідно диференціювати з вузлом паращитовидної залози.
  • Комп'ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія паращитовидної залози для більш точної візуалізації, яка не завжди можлива при УЗД.
  • Сцинтиграфія паращитовидної залози. Метод променевої діагностики, під час якого в організм вводиться нешкідливий радіоізотоп та виходить двомірне зображення. Найточніший метод діагностики первинного гіперпаратиреозу.
  • Рентгенографія скелета за підозри на переломи.
  • Рентгенівська денситометрія визначення остеопорозу.
  • Ультразвукове та рентгенологічне дослідження нирок для візуалізації ниркового каміння.

  Лікування

  Цілі лікування

  • Нормалізація рівня кальцію.
  • Видалення об'ємного утворення паращитовидної залози.
  • Лікування остеопорозу.
  • Профілактика ускладнень.

  Спосіб життя та допоміжні засоби

  За легкого ступеня гіперпаратиреозу лікар може порекомендувати не проводити лікування та регулярно проводити обстеження, за умови що:

  • рівень кальцію лише трохи підвищений;
  • нирки функціонують нормально, у них немає каміння;
  • щільність кістки нормальна або лише трохи нижча за нормальну;
  • пацієнт не має інших симптомів.

  При гіперпаратиреозі слід дотримуватись наступних рекомендацій:

  • дотримуватись дієти з обмеженням вживання кальцію до 800-1000 мг на добу;
  • уникати алкоголю та тютюну;
  • пити від 6 до 8 склянок води щодня;
  • фізична активність не менше 30 хвилин на день;
  • усунути потенційні харчові алергени, у тому числі консерванти та харчові добавки;
  • уникати рафінованих продуктів, таких як білий хліб, цукор;
  • зменшити споживання газованих напоїв, вони багаті на фосфати, які можуть вимивати кальцій з кісток.

  Ліки

  • Кальциміметичні ліки для зниження вироблення паратгормону.
  • Кальцитонін як ін'єкцій зниження рівня кальцію у крові.
  • Бісфосфонати знижують рівень кальцію в крові та сприяють зміцненню кісток.
  • Модулятори естрогену збільшують щільність кісток і знижують рівень кальцію в крові.

  Процедури

  Пацієнтам із хронічною хворобою нирок, при погіршенні стану, наростанні рівня кальцію в крові та зниженні ниркової функції може знадобитися проведення гемодіалізу.

  Хірургічні операції

  Хірургічне лікування – найефективніший метод лікування первинного гіперпаратиреозу.

  Видаляти можуть тільки аденому, або ж при ураженні всіх паращитовидних залоз хірург видалить три з них, а четверту залишить, щоб не виникнув післяопераційний гіпопаратиреоз.

  Можливі ускладнення

  • Остеопороз.
  • Камені у нирках.
  • Серцево-судинні захворювання. Високі рівні кальцію пов'язані із серцево-судинними захворюваннями, такими як артеріальна гіпертензія, порушення серцевого ритму.
  • Неонатальний гіпопаратиреоз. Тяжкий, нелікований гіперпаратиреоз у вагітних може спричинити небезпечно низькі рівні кальцію у новонароджених.

  Профілактика

  Люди з груп ризику повинні уникати зневоднення та пити не менше 1,5 літрів води на добу. Слід слідкувати за своїм раціоном, щоб у ньому було достатньо продуктів, які містять вітамін D та кальцій.

  Жителям північних країн, де мало сонячних днів, рекомендується здавати аналіз крові на 25-ОН-вітамін D щороку.

  При прийомі сечогінних препаратів та ліків, що містять літій, необхідно регулярно здавати аналізи для контролю рівня електролітів, у тому числі кальцію, у крові.

  Жінкам постменопаузального віку та чоловікам віком від 50 років слід щорічно проходити денситометрію для виключення остеопорозу.

  Прогноз

  Прогноз сприятливий при своєчасному виявленні та призначенні лікування. Післяопераційні ускладнення розвиваються нечасто.

  Які питання потрібно поставити лікарю

  • Як уникнути розвитку гіперпаратиреозу?
  • Які протипоказання щодо хірургічного лікування гиперпаратиреоза?
  • Як часто треба здавати аналізи, якщо встановлено легку форму гіперпаратиреозу?
  • Як уникнути ускладнень?

  Список литературы

  • Що таке гіперпаратиреоз
  • Захворювання також відоме як
  • Причини
  • Хто в групі ризику
  • Як часто зустрічається
  • Симптоми
  • Діагностика захворювання
  • Лікування
  • Можливі ускладнення
  • Профілактика
  • Прогноз
  • Які питання потрібно поставити лікарю
  • Список литературы

  Гіперпаратиреоз – це стан, що характеризується надлишковим виробленням паратиреоїдного гормону (ПТГ) паращитовидними залозами. Ці невеликі залози розміром із рис, розташовані за щитовидною залозою на шиї, відіграють важливу роль у регуляції рівня кальцію в крові. Коли вони працюють зі збоями, це може призвести до серйозних проблем зі здоров'ям.

  Захистіть своє здоров'я, скориставшись другою думкою. Прийміть обґрунтовані рішення та запишіться на прийом сьогодні!

  Причини гіперпаратиреозу

  Розуміння основних причин гіперпаратиреозу необхідне ефективного лікування. Цей стан можна розділити на три основні типи залежно від його етіології: первинний, вторинний та третинний гіперпаратиреоз.

  Первинний гіперпаратиреоз

  Первинний гіперпаратиреоз є найбільш поширеною формою і зазвичай викликається доброякісною пухлиною, яка називається аденомою, на одній з паращитовидних залоз. Рідше він може бути результатом гіперплазії, при якій усі чотири паращитовидні залози збільшені. У поодиноких випадках він може бути викликаний карциномою паращитовидної залози.

  Генетичні фактори також можуть відігравати роль. Наприклад, множинна ендокринна неоплазія типу 1 (MEN1) та типу 2A (MEN2A) є спадковими синдромами, які збільшують ризик розвитку первинного гіперпаратиреозу. Крім того, сімейний ізольований гіперпаратиреоз (FIHP) є ще одним генетичним захворюванням, пов'язаним із цим розладом.

  Вторинний гіперпаратиреоз

  Вторинний гіперпаратиреоз виникає як у відповідь хронічно низький рівень кальцію у крові. Це може бути викликано різними станами, включаючи:

  • Хронічна хвороба нирок (ХХН): Зниження функції нирок може погіршити здатність нирок активувати вітамін D, що спричинить зниження всмоктування кальцію з кишечника.
  • Дефіцит вітаміну D: Нестача вітаміну D знижує засвоєння кальцію, змушуючи паращитовидні залози виробляти більше ПТГ.
  • Шлунково-кишкова мальабсорбція: Умови як хвороба Крона or глютена хвороба може знизити засвоєння кальцію.

  Третичний гіперпаратиреоз

  Третинний гіперпаратиреоз – це прогресування вторинного гіперпаратиреозу, що часто спостерігається у пацієнтів з тривалою ХХН. При цьому стані паращитовидні залози стають гіперпластичними та автономними, продовжуючи секретувати ПТГ навіть після усунення початкової причини (наприклад, низького рівня кальцію).

  Симптоми гіперпаратиреозу

  Симптоми гіперпаратиреозу можуть значно відрізнятися залежно від тяжкості та тривалості захворювання. Загальні симптоми включають:

  • Гіперкальціємія: Підвищений рівень кальцію в крові може викликати втому, слабкість, замішання та депресії.
  • Біль у кістках та їх крихкість: Надлишок ПТГ призводить до посилення резорбції кісткової тканини, що призводить до болів у кістках, переломів та остеопорозу.
  • Камені у нирках: Високий рівень кальцію може призвести до утворення каміння у нирках, викликаючи сильний біль та проблеми з сечовипусканням.
  • Шлунково-кишкові проблеми:Нудотарвота, запор і біль у животі є поширеними шлунково-кишковими симптомами.
  • Серцево-судинні проблеми: Гіперпаратиреоз може сприяти розвитку гіпертонії та інших серцево-судинних захворювань.

  У деяких людей легка форма гіперпаратиреозу може протікати безсимптомно, тому регулярний моніторинг має вирішальне значення.

  Діагностика гіперпаратиреозу

  Діагностика гіперпаратиреозу включає поєднання клінічної оцінки, лабораторних аналізів і методів візуалізації.

  Лабораторні тести

  • Рівні кальцію та ПТГ у сироватці крові: підвищений рівень кальцію у поєднанні з високим рівнем ПТГ вказує на гіперпаратиреоз.
  • Добова екскреція кальцію із сечею: цей аналіз допомагає диференціювати первинний гіперпаратиреоз від інших причин гіперкальціємії.
  • Рівень вітаміну D: Оцінка рівня вітаміну D допоможе виявити вторинний гіперпаратиреоз, викликаний дефіцитом вітаміну D.

  Дослідження візуалізації

  • Сканування за допомогою Сестамібі: це ядерне медичне сканування допомагає виявити гіперактивні паращитовидні залози.
  • Ультразвукове дослідження: УЗД шиї дозволяє виявити збільшені паращитовидні залози.
  • КТ/МРТ: у складних випадках або для виявлення ектопічної тканини паращитовидних залоз можуть використовуватись передові методи візуалізації.

  Лікування гіперпаратиреозу

  Підхід до лікування гіперпаратиреозу залежить від типу, тяжкості та основної причини захворювання.

  паратиреоїдектомію

  Хірургічне видалення надактивної паращитовидної залози (або паращитовидних залоз) є остаточним лікуванням первинного гіперпаратиреозу. Процедура, відома як паратиреоїдектомія, включає видалення аденоми або гіперплазованих залоз. Мінімально інвазивні методи, контрольовані передопераційною візуалізацією, зробили операцію безпечнішою та ефективнішою.

  Аутотрансплантація

  У випадках, коли всі чотири залози гіперплазовані, хірург може виконати субтотальну паратиреоїдектомію, залишивши невелику частину однієї залози недоторканою. Як альтернатива частина залози може бути трансплантована в м'язи передпліччя, що забезпечує більш легкий доступ для майбутніх втручань, якщо це необхідно.

  Медичний менеджмент

  Для пацієнтів, які не є кандидатами на хірургічне втручання або мають вторинний чи третинний гіперпаратиреоз, може бути доцільним медикаментозне лікування.

  Лікарські препарати

  • Кальциміметики: такі препарати, як цинакальцет можуть знижувати рівень ПТГ за рахунок підвищення чутливості паращитовидних залоз до кальцію.
  • Бісфосфонати: ці препарати допомагають контролювати втрату кісткової маси та знижують ризик переломи.
  • Добавки з вітаміном D та кальцієм: у випадках дефіциту вітаміну D або вторинного гіперпаратиреозу добавки можуть допомогти нормалізувати рівень кальцію.

  Моніторинг та зміна способу життя

  Регулярний моніторинг рівня кальцію та ПТГ необхідний для лікування гіперпаратиреозу. Пацієнтам рекомендується:

  • Підтримуйте достатній рівень рідини в організмі: для запобігання утворенню каменів у нирках.
  • Виконуйте вправи з навантаженнями: для зміцнення кісток.
  • Уникайте надмірного споживання кальцію: якщо це не рекомендовано лікарем.

  Чи готові взяти під контроль своє здоров'я? Запишіться на прийом зараз і почніть свій шлях до здоров'я вже сьогодні!

  Профілактика гіперпаратиреозу

  Профілактика гіперпаратиреозу включає усунення факторів ризику та основних станів, які можуть сприяти його розвитку.

  • Достатнє споживання вітаміну D: Забезпечте достатній рівень вітаміну D за допомогою сонячного світла та харчових джерел.
  • Регулярний моніторинг: для людей з такими факторами ризику, як ХХН або сімейний анамнез гіперпаратиреозу, регулярні огляди та аналізи крові мають вирішальне значення.
  • Здоровий спосіб життя: підтримання збалансованого харчування, збереження активності та відмова від куріння можуть знизити ризик розвитку гіперпаратиреозу.