Специфіка уроків літературного читання, їхня структура

Blog Posted by admin on 2-2-2025 in Взаємодія в роботі

2. Специфіка уроків літературного читання, їхня структура. Завдання та зміст підготовчої роботи перед читанням художнього твору, знайомство з новим матеріалом, аналіз тексту, прийоми первинного аналізу тексту, прийом організації повторного читання, способи та прийоми проведення аналізу художнього твору, мета, зміст заключної роботи над текстом твору……………… …………………………………7

3. Проведіть самоаналіз уроку, проведеного під час проходження виробничої практики за схемою: тема, триєдині цілі уроку; етапи уроку (кордону); характер роботи, що передує читанню (зміст, постановка завдань читання, цілей, їхня співмірність); знайомство із змістом твору (хто як проводить первинне читання, наявність завдання перед читанням); організація роботи над змістом тексту (види робіт, їх ефективність); характер заключної, узагальнюючої розмови; своєчасність та зміст домашнього завдання (чи є воно новим або повторює роботу на уроці), підсумки уроку………………………………………………………………………. …9

4. Які технічні засоби, наочні посібники використовувалися на уроці? Наскільки ефективною була методика їх застосування. 12

5. Встановіть, як протягом уроку реалізувалися вчителем дидактичні та спеціальні методичні вимоги. Яким було психологічне інструментування уроку. Охарактеризувати у зв'язку з цим діяльність вчителя на уроці (викладання) та діяльність учнів (вчення)…………………………………………………………………….……….. 13

6. Як на уроці було реалізовано вимоги єдності грамотного листа та культури мови. 14

7.Визначте, чи було допущено з боку вчителя навантаження школярів навчальним матеріалом чи, навпаки, недооцінки сили учнів……………………………………………………………………………. 15

Список використаної литературы………………………………………..…….18

Завантажити:

Попередній перегляд:

1. Повторіть вимоги до сучасного уроку літературного читання відповідно до ФГОС НОО……………………………………………. ………….5

5. Встановіть, як протягом уроку реалізувалися вчителем дидактичні та спеціальні методичні вимоги.Яким було психологічне інструментування уроку. Охарактеризувати у зв'язку з цим діяльність вчителя на уроці (викладання) та діяльність учнів (вчення)…………………………………………………………………….……….. 13

6. Як на уроці було реалізовано вимоги єдності грамотного листа та культури мови. 14

7. Визначте, чи було допущено з боку вчителя навантаження школярів навчальним матеріалом чи, навпаки, недооцінки сили учнів………………………………………………………………………… ….15

Список використаної литературы………………………………………..…….18

Педагогічна практика одна із найважливіших чинників підготовки висококваліфікованих фахівців у сфері початкової освіти.

Головними цілями педагогічної практики є:

Закріплення та поглиблення знань, здобутих студентами у процесі теоретичного навчання та набуття навичок практичної педагогічної роботи в освітніх організаціях середньої професійної освіти.

Основними завданнями педагогічної практики є:

– адаптація студентів до умов майбутньої професійно-педагогічної діяльності;

– Освоєння своєчасних технологій проведення уроків;

– оволодіння методом аналізу та самоаналізу педагогічної діяльності.

За час проходження практики нами були відвідані заняття навчальної практики та теоретичного навчання, ми ознайомилися з навчальними майстернями, кабінетами та їх обладнанням, вивчали колектив, а також кожен провів заняття з навчальної практики та профорієнтаційну бесіду з учнями, до того ж було проведено виховний захід. .

1. У ФГОС НГО відображено єдність трьох вимог:

1) до змісту та структури основних загальноосвітніх програм (зміст має викликати бажання вчитися (забезпечити мотивацію); зміст повинен забезпечити мотивацію оволодіння універсальними навчальними діями (УУД);

2) до умов освоєння основних загальноосвітніх програм (відповідність новому цілепокладання, виконання норм СанПіН, умови оплати праці, матеріальні умови тощо);

3) до оновлених освітніх результатів (сформованість УУД).

У сучасних підручниках з літературного читання відображаються ідеї ФГОС НГО: формування системи духовно-моральних цінностей засобами літератури та мистецтва, формування регулятивних, пізнавальних, комунікативних та особистісних УУД.

p align="justify"> Зміст літературного матеріалу дозволяє розвивати креативні здібності учнів, використовуючи такі методи роботи з текстом, як читання за ролями, інсценування, драматизація, усне словесне малювання, створення власного тексту на основі художнього твору (текст за аналогією). У підручниках також представлений матеріал щодо організації самостійної роботи учнів із текстом

Також виділяються основні типи уроків з літературного читання: урок знайомства з твором, урок осмислення твору, урок розвитку мови, урок позакласного читання.

До уроку літературного читання висуваються такі вимоги.

Цілеспрямованість уроку
Комплексне вирішення кількох завдань.
Раціональне розподілення часу на уроці.
Цілеспрямована робота над формуванням повноцінної навички читання.
Організація роботи з твором відповідно до теорії формування правильної читацької діяльності.
Врахування специфіки жанру літературного твору.
Відображення всіх аспектів аналізу художнього твору.
Оптимальність вибору освітніх засобів.
Відповідність розвиваючим цілям.
Дотримання принципу індивідуального підходу.
Позитивне емоційне забарвлення уроку.
Об'єктивність оцінки результатів навчальної діяльності учнів.
Домашнє завдання повинне відповідати змісту роботи на уроці.

Отже, основна мета уроку літературного читання є вдосконалення вміння працювати з текстом.

2. Вимоги до результатів вивчення даного навчального предмета включають формування всіх видів універсальних навчальних дій (далі — УУД): особистісних, комунікативних, пізнавальних та регулятивних, але пріоритетним має стати розвиток ціннісно-смислової сфери учнів. Це зумовлено специфікою предмета, пов'язаної з тим, що однією з найважливіших функцій художньої літератури є трансляція духовно-морального досвіду людства через систему соціальних особистісних смислів, що розкривають моральне значення вчинків героїв творів, які осягають читач у процесі діалогу з автором.

В результаті освоєння програми з літературного читання у молодших школярів має бути сформований необхідний рівень читацької компетентності, який дозволить їм усвідомити себе грамотними читачами, здатними до творчої діяльності. Складовими читацької компетентності у початковій школі є:

навчитися читати; усвідомлене використання різних прийомів (що вивчає, ознайомлювальне, переглядове);
освоєння на практиці прийомів розуміння прочитаного та прослуханого твору;
знання книг (читацький кругозір) та вміння їх самостійно обирати;
наявність духовної потреби у книзі як засобу пізнання себе та навколишнього світу.

Структура уроку літературного читання:

І етап. Організація класу (орг. момент)

ІІ етап. Мотивація до навчальної діяльності (Мовленнєва розминка)

ІІІ етап. Актуалізація знань

ІV етап. Відкриття нових знань

V етап. Рефлексія. Підсумок уроку

Для правильного сприйняття змісту твору учні повинні мати необхідний запас життєвих уявлень, певне коло конкретних знань про дійсності, тому якщо цих знань немає (або вони недостатні), то читання твору має передувати робота, спрямована на збагачення та уточнення уявлень дітей. Не менш важливо у процесі роботи, що передує читанню створити сприятливі умови для емоційного сприйняття твору.

Завдання підготовчої роботи:

1) розширити уявлення учнів про явища та події, зображені у творі, повідомити нові відомості і цим забезпечити свідоме сприйняття тексту;

2) познайомити із життям письменника, викликати інтерес до письменника як людині, для її творчості;

3) підготувати дітей до емоційного сприйняття твору;

4) розкрити лексичне значення слів, без розуміння сенсу яких засвоєння змісту буде утруднено.

Питання доцільність проведення підготовчої роботи вирішується вчителем, з змісту твори та рівня розвитку учнів (далеко не кожен твір вимагає попередньої роботи).

3. Самоаналіз уроку з літературного читання у 4»Б класі

Тема: билина «Ілля Муромець і Калин-цар»

Пізнавальні: організувати діяльність учнів щодо вдосконалення навичок читання (швидкість, свідомість); створювати умови на формування вміння аналізувати інформацію; виявлення художньої своєрідності билинного жанру.

Розвиваючі: сприяти розвитку емоційної сфери учнів; сприяти розвитку мови та словникового запасу учнів, логічного мислення; розвиток творчих здібностей: уміння прогнозувати продовження тексту; розвивати вміння читати вголос і подумки.

Виховують: сприяти вихованню доброго ставлення до товаришів, любові до батьківщини та творчості народу на прикладі усної народної творчості.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, картки для вікторини «Богатирське змагання», картки для заохочення за правильні відповіді.

Очікувані освітні результати: учні повинні знати зміст билини.

Я проводила урок у 4 «Б» класі. Успішність з цього предмета у класі висока: позначки у журналі від 7 і від.

У мене був урок з теми «Ілля Муромець і Калин-цар» – другий урок з билинів. У КТП вчителя на цю билину було відведено дві години. У мене був перший урок з цієї билини. Складнощів учнів цього класу під час вивчення теми був.

Метою уроку було знання дітьми утримання билини «Ілля Муромець та Калін-цар». Я вважаю, що мети уроку було досягнуто. Доказом чого може бути легке орієнтування дітьми у змісті билини, і навіть правильні відповіді питання змісту.

Урок складався з наступних етапів: організаційний момент, під час якого мені вдалося налаштувати учнів на робочий лад за допомогою читання вірші про літературу.Під час мовної розминки учні підготували свій апарат для подальшої роботи на уроці. Невдалим моментом цьому етапі вважаю читання скоромовки, т.к. навички у дітей різні, то хтось читав швидше, хтось повільніший через що в класі було галасливо, але я вчасно перейшла до індивідуального читання скоромовки. Щоб уникнути шуму в класі, варто було водити указкою за словами скоромовки. Перевірка домашнього завдання відбулася у вигляді богатирського змагання (кросворд). Ключовим словом змагання було слово "билина". Наступний етап – підготовка до тексту, актуалізація опорних знань. Діти згадали термінологію (що таке билина?), під час цього етапу я використовувала словесний метод (оповідання) + наочний – використання ТСО (комп'ютера). Як видно виконання завдань кожного етапу впливає виконання завдань наступних етапів. Оголошення теми та постановка мети уроку, прийняття мети уроку дітьми. Потім була цільова установка і читання тексту вчителем. Читання було виразним, емоційним. Під час читання було творче завдання: продовжи билину, з якою діти впоралися легко. Словникова робота була проведена за допомогою комп'ютера (показ картинок).

Потім йшов етап багаторазового читання з аналізом, у ході якого використовувався практичний метод (робота з підручником). Також хлопці попрацювали й самостійно під час вибіркового читання.

Я поставила наступне домашнє завдання – переказ билини. Т.к. текст було проаналізовано на уроці, то хлопцям не складно складно усно передати зміст билини.

Під час уроку я була спокійна, шанобливо ставилася до учнів, стежила за дисципліною всього класу.Я вважаю, що урок вдався, моє передбачення ходу уроку здійснилося, труднощі на жодному з етапів уроку не виникли.

Позитивною якістю уроку були питання, відповіді на які вимагають висловлювання власного ставлення до того, що відбувається, також ці питання сприяють розвитку логічного мислення. Слід продовжити роботу у цьому напрямі, т.к. даний прийом активізує розумову діяльність учнів.

Специфіка уроків літературного читання, їхня структура - Kozak

Безкоштовна участь. Свідоцтво ЗМІ одразу.
Миттєві 10 документів у портфоліо.
Грошова премія.

Типи уроків російської мови та літературного читання з

Типи уроків російської мови та літературного читання з ФГОС

Основні типи уроків залишаються колишніми, але у них внесено зміни: 1

Основні типи уроків залишаються колишніми, але у них внесено зміни:

1. Урок вивчення нового.
Це традиційний (комбінований урок), лекція, екскурсія, дослідницька робота, навчальний та трудовий практикум. Має на меті вивчення та первинне закріплення нових знань.

2. Урок закріплення знань
Це практикум, екскурсія, лабораторна робота, співбесіда, консультація. Має на меті вироблення умінь із застосування знань.

Урок комплексного застосування знань

3. Урок комплексного застосування знань. Це: практикум, лабораторна робота, семінар тощо. Має на меті вироблення умінь самостійно застосовувати знання у комплексі, у нових умовах.

4. Уроки узагальнення та систематизації знань
Це семінар, конференція, круглий стіл та ін. Має на меті узагальнення одиничних знань у систему.

5. Урок контролю та корекції знань.
Це контрольна робота, залік, огляд знань тощо. Має мету-визначити рівень оволодіння знаннями, вміннями та навичками

Типи уроків з ФГОС 1). Уроки «відкриття» нового знання; 2)

Типи уроків з ФГОС

1). Уроки «відкриття» нового знання;
2). Уроки відпрацювання умінь та рефлексії;
3). Уроки загальнометодологічної спрямованості;
4). Уроки розвиваючого контролю.

Уроки «відкриття» нового знання

Уроки «відкриття» нового знання

Діяльнісна мета: формування в учнів умінь реалізації нових методів действия.
Змістовна мета: розширення понятійної бази з допомогою включення до неї нових елементів.

Мають таку структуру: 1) етап мотивації (самовизначення) до навчальної діяльності; 2) етап актуалізації та пробної навчальної дії; 3) етап виявлення місця та причини утруднення; 4)…

Мають таку структуру: 1) етап мотивації (самовизначення) до навчальної діяльності; 2) етап актуалізації та пробної навчальної дії; 3) етап виявлення місця та причини утруднення; 4) етап побудови проекту виходу із скрути; 5) етап реалізації побудованого проекту; 6) етап первинного закріплення з промовлянням у зовнішній промові; 7) етап самостійної роботи з самоперевіркою за зразком; 8) етап включення до системи знань та повторення; 9) етап рефлексії навчальної діяльності під час уроку.

Урок відпрацювання умінь та рефлексії

Діяльнісна мета: формування в учнів здібностей до рефлексії корекційно-контрольного типу та реалізації корекційної норми (фіксування власних труднощів у діяльності, виявлення їх причин, побудова та реалізація проекту виходу із скрути тощо).
Змістовна мета: закріплення та за необхідності корекція вивчених способів дій – понять, алгоритмів тощо.

Мають таку структуру: 1) етап мотивації (самовизначення) до корекційної діяльності; 2) етап актуалізації та пробної навчальної дії; 3) етап локалізації індивідуальних труднощів; 4) етап побудови…

Мають таку структуру:
1) етап мотивації (самовизначення) до корекційної діяльності;
2) етап актуалізації та пробної навчальної дії;
3) етап локалізації індивідуальних труднощів;
4) етап побудови проекту корекції виявлених труднощів;
5) етап реалізації побудованого проекту;
6) етап узагальнення труднощів у зовнішній промові;
7) етап самостійної роботи з самоперевіркою за зразком;
8) етап включення до системи знань та повторення;
9) етап рефлексії навчальної діяльності під час уроку.

Урок загальнометодологічної спрямованості

Урок загальнометодологічного спрямування. (Уроки побудови системи знань)

Діяльнісна мета: формування в учнів діяльнісних здібностей та здібностей до структурування та систематизації досліджуваного предметного змісту.
Змістовна мета: побудова узагальнених діяльнісних норм та виявлення теоретичних засад розвитку змістовно-методичних ліній курсів.

Метою уроків загальнометодологічного спрямування є побудова методів, що пов'язують вивчені поняття в єдину систему

Метою уроків загальнометодологічної спрямованості є побудова методів, що пов'язують вивчені поняття єдину систему.
Ці уроки є над предметними і проводяться поза рамками будь-якого предмета на класному годиннику, позакласних заходах або інших спеціально відведених для цього уроках відповідно до структури технології діяльнісного методу.

Урок розвивального контролю.Діяльнісна мета: формування у учнів здібностей до здійснення контрольної функції

Урок розвивального контролю.

Діяльнісна мета: формування у учнів здібностей для здійснення контрольної функції.
Змістовна мета: контроль та самоконтроль вивчених понять та алгоритмів.

Мають таку структуру: 1) етап мотивації (самовизначення) до корекційної діяльності; 2) етап актуалізації та пробної навчальної дії; 3) етап локалізації індивідуальних труднощів; 4) етап побудови…

До типології уроків можна включити урок-дослідження (урок творчості)

До типології уроків можна включити урок-дослідження (урок творчості). Він дозволив би вчителю зробити плавний перехід від урочної діяльності до позаурочної, використовувати видозміну уроку через включення гри, ігрової діяльності, укладання уроку в ігрову оболонку. Використання різних видів уроків розширює можливості використання системно-діяльнісного підходу освіти.

Урок – дослідження (урок творчості)

Структура уроку-дослідження може бути наступною:
I. Актуалізація знань.
ІІ. Операційно-виконавчий етап.
ІІІ.Оцінно-рефлексивний етап
IV. Домашнє завдання.

Критерії результативності уроку, незалежно від типології уроку

Цілі уроку задаються з тенденцією передачі функції від вчителя до учня.
Вчитель систематично навчає дітей здійснювати рефлексивну дію (оцінювати свою готовність, виявляти незнання, знаходити причини труднощів тощо)
Використовуються різноманітні форми, методи та прийоми навчання, що підвищують рівень активності учнів у навчальному процесі.
Вчитель володіє технологією діалогу, навчає учнів ставити та адресувати питання.
Вчитель ефективно (адекватно меті уроку) поєднує репродуктивну та проблемну форми навчання, вчить дітей працювати за правилом та творчо.

На уроці задаються завдання та чіткі критерії самоконтролю та самооцінки (відбувається спеціальне формування контрольно-оцінної діяльності у учнів)

6. На уроці задаються завдання та чіткі критерії самоконтролю та самооцінки (відбувається спеціальне формування контрольно-оцінної діяльності у учнів).
7. Вчитель домагається осмислення навчального матеріалу всіма учнями, використовуючи при цьому спеціальні прийоми.
8. Вчитель прагне оцінювати реальне просування кожного учня, заохочує та підтримує мінімальні успіхи.
9. Вчитель спеціально планує комунікативні завдання уроку.
10. Вчитель приймає та заохочує, що виражається учнем, власну позицію, іншу думку, навчає коректним формам їх вираження.
11. Стиль, тон відносин, що задається на уроці, створюють атмосферу співробітництва, співтворчості, психологічного комфорту.
12. На уроці здійснюється глибокий особистісний вплив «вчитель – учень» (через стосунки, спільну діяльність тощо)

Матеріали на цій сторінці взяті з відкритих істончиків або розміщені користувачем відповідно до договору-оферти сайту. Ви можете повідомити про порушення.